Приватні військові компанії Росії: виконуючи злочинні накази Кремля
Приватні військові компанії (ПВК) не є чимось новим в сучасному світі, який повний локальних конфліктів і нестабільних регіонів. Зазвичай під ПВК мають на увазі комерційну компанію, яке пропонує спеціалізовані послуги з охорони або захисту будь-яких об'єктів, а також з розмінування, навчання, технічного обслуговування, збору розвідувальної інформації, стратегічного планування, логістики та консультуванні. Приватні військові компанії найчастіше використовуються там, де завдання непосильне для цивільних охоронних компаній, але з тих чи інших причин залучати регулярну армію немає можливості або недоцільно.

Клієнтом ПВК виступає держава, тому саме вона і несе відповідальність за протиправні дії приватних військових компаній в тому випадку, якщо останні діяли за її вказівками, інструкціями або держава-клієнт здійснювала над ними ефективний контроль. Також приймаюча держава несе відповідальність за діяльність ПВК на своїй території. Вона повинна стежити в межах своєї юрисдикції за дотриманням співробітниками ПВК прав людини і у випадку їх порушення забезпечувати ефективне розслідування та покарання. У свою чергу, держава місця реєстрації ПВК зобов'язана забезпечити загальний контроль за діяльністю ПВК, а також у питання пов'язаних з ліцензуванням та навчанням і в межах своєї компетенції залучати юридичних осіб, які порушили норми міжнародного гуманітарного права і прав людини до юридичної відповідальності.

З точки зору міжнародного права, співробітники ПВК є цивільними особами, тому в цілому ряді випадків їх діяльність можна було б розглядати як «найманство». Щоб уникнути цього, на ПВК накладені серйозні обмеження. Зокрема, ПВК не мають права брати участь в бойових діях у складі регулярних збройних формувань. Але вони мають право застосовувати зброю для самозахисту і забезпечення безпеки ввірених їм об'єктів, майна і людей. Однак в реальному житті межа між ПВК і найманцями дуже тонка та з точки зору міжнародного права все залежить від завдань, які виконуються даними особами.

Зародження ПВК в Росії
Історія російських ПВК бере початок з 90-х років, коли перші так звані «російські добровольці», виїхали воювати до Югославії. Серед них був і офіцер ФСБ Ігор Стрєлков-Гіркин, який відомий нам по захопленню м. Слов'янськ на Донбасі навесні 2014 року, і який звинувачується в причетності до знищення малазійського Боїнга МН17 в небі над Донбасом 17 липня 2014 року.

У випадку з Югославією можна сміливо стверджувати, що виїхати за кордон з бойовим спорядженням і брати участь в бойових діях росіяни не могли без санкції російського керівництва. За деякими даними, у 1992-1995 рр. на території Боснії постійно діяли кілька сотень «російських добровольців», які застосовували тактику розвідувально-диверсійних груп. Основу загону складали бійці охоронної фірми Санкт-Петербурга під назвою «Рубікон». Очевидно, що без участі російських спецслужб та дозволу російської влади така діяльність була б неможлива.

За такою ж схемою, під виглядом «добровольців, натхнених ідеями захисту інтересів Росії», Кремль відправляв пов'язаних зі спецслужбами РФ найманців в Придністров'я та Нагірний Карабах, а пізніше і в Грузію, Крим, Донбас та Сирію.

Варто зазначити, що на фоні такої незаконної військової діяльності, російські військові фахівці неодноразово з'являлися в різних абсолютно легальних ПВК. Зокрема, росіяни активно задіяні при охороні морських судів від сомалійських піратів. Також вони працювали в різних ПВК під час американської кампанії в Іраку. Але це були іноземні ПВК і громадяни Російської Федерації були присутні в них як приватні особи.

Тому в Росії виникла потреба юридично врегулювати діяльність ПВК, що дозволило б не тільки легалізувати участь росіян у приватних військових компаніях, а й дало б можливість Кремлю легально створювати ПВК для досягнення своїх військово-політичних цілей за межами Росії.

Спроби створити нормативно-правову базу в Росії
Однією з перших спроб врегулювати питання ПВК стали поправки до російського закону «Про зброю» (2008 р), які надали зарубіжним охоронним структурам корпорацій «Транснефть», «Лукойл» та «Газпром» право використовувати службову зброю для забезпечення безпеки об'єктів.

Цього виявилося недостатньо і, починаючи з 2011 року, в російській пресі почало активно обговорюватися питання про створення в Росії військового інструменту урядового впливу. Тоді в пресі з'явився вал інформації про необхідність формування «добровільних загонів резервістів в ФСБ, Службі зовнішньої розвідки Росії, а також в Збройних силах РФ». Інформаційна кампанія була організована «зверху» за класичним сценарієм:

В результаті, закон був прийнятий, але багато специфічних питаннь були «заховані» під розмиті фрази.

У 2013 році депутат Митрофанов вніс в Державну Думу Росії законопроект № 62015-6 «Про державне регулювання створення та діяльності приватних військових компаній». Законопроект дозволяє ПВК (цитати):

  • мати в своєму користуванні предмети військового призначення;
  • здійснювати підприємницьку та іншу діяльність, как приносить прибуток;
  • надавати інші військові послуги.
Остання за часом спроба легалізувати ПВК в Росії була зроблена в березні 2016 року, коли депутати від «Справедливої Росії» Геннадій Носівка і Олег Міхєєв внесли до Держдуми проект закону про приватні військово-охоронні організації. Метою подібної діяльності документ називав «участь у забезпеченні національної безпеки шляхом виконання і надання військово-охоронних робіт і послуг», захист інтересів Росії за межами країни, просування російських ПВК на світові ринки і т.д. Однак уряд виступив проти прийняття закону і автори законопроекту самі вирішили відкликати його.

Незважаючи на численні спроби регламентації даного інструменту, офіційно статус ПВК в Росії залишається неврегульованим на законодавчому рівні. Дані організації залишаються поза законом на підставі:

Варто відзначити, що в Росії ПВК не мають легальних можливостей для покупки бойової сучасної зброї.

Найімовірніше, створення повноцінної нормативно-правової бази в Росії не було доведено до кінця через те, що двояке ставлення закону до ПВК дозволяє Кремлю краще контролювати ці воєнізовані організації і швидко розправлятися згідно «букви закону» з небажаними елементами.

"Приватна військова компанія Вагнера"
Однією з найгучніших російських ПВК є «Приватна військова компанія Вагнера» (або «група Вагнера»), яка являє собою закриту воєнізовану структуру, чий табір підготовки розташований в селищі Молькіно Краснодарського краю, на полігоні 10-ї бригади спеціального призначення Головного розвідувального управління ГШ РФ. З великою часткою ймовірності можна припустити, що тут реалізований механізм створення добровольчих загонів резервістів ГРУ ГШ Росії. Видання WSJ називає творцем і натхненником "ПВК Вагнера" наближеного до Путіна бізнесмена Євгена Пригожина.

Розташування в/ч 51532 10-ї окремої бригади спеціального призначення ГРУ ГШ МО РФ. Адреса: Росія, Краснодарський край, м Гарячий Ключ, сел. Молькіно (44°47'42"N 39°13'19"E)
Очолює "ПВК Вагнера" підполковник псковської бригади спецназу ГРУ Міноборони Росії Дмитро Уткін. У 2002 році він знаходився у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб як командир військової частини 75143 у Пскові. Звільнившись в запас у 2013 році, Уткін поїхав до Сирії разом з іншими ветеранами-силовиками, щоб воювати на боці президента Башара Асада як частина «Слов'янського корпусу» - російської групи найманців. Там в жовтні 2013 року вони мало не потрапили в оточення повстанців і змушені були повернутися в Москву. Керівництво «Слов'янського корпусу» потім засудили на три роки колонії загального режиму за статтею про найманство.

Майже відразу після повернення в Росію Уткін відправився в Україну на чолі власної групи найманців. Цей загін назвали групою Вагнера - такий позивний Уткін нібито вибрав через симпатії до ідеології Третього рейху, оскільки Ріхарда Вагнера вважають улюбленим композитором Адольфа Гітлера. Ветеранів «Слов'янського корпусу» бачили під час анексії Криму в лютому-березні 2014 року, а потім і на Донбасі, де вони воювали на боці російських бойовиків. За інформацією російських ЗМІ, загін Вагнера міг бути причетний до вбивства кількох польових командирів т.зв. "ЛНР".

У "ПВК Вагнера" все організовано, як в спецназі - прибуття, співбесіда, навчання, карантин, інтенсивна спецпідготовка, іспит і відправка на завдання. При цьому, першим пріоритетом є принцип збереження інформації в таємниці. За численними матеріалами у пресі можна судити про те, що на даний момент основним завданням «ПВК Вагнера» є підготовка бійців для війни в Сирії та їх відправка. Очевидно, вони складають кістяк загонів сухопутних операцій, які воюють під маскою добровольців на стороні Асада. Загони «відпускників» відправляють до Сирії з Приморсько-Ахтарського військового аеродрому, це в 200 км від навчального центру.
"ПВК Вагнера" в Криму і на Донбасі
За даними різних журналістських розслідувань, "ПВК Вагнера" брала безпосередню участь в окупації та анексії Криму Російською Федерацією в 2014 році. Руслан Льовієв, активіст розслідувальної групи Conflict Intelligence Team, що займається пошуком інформації по відкритих джерелах в інтернеті і її перевіркою, так описує ті події в Криму:

«Якщо ви подивитеся документальні кадри кримської історії, ви побачите там дуже і дуже багато різних людей. Ви побачите тих, кого називали військовослужбовцями російської армії, і дійсно, судячи з усього, це були контрактники з елітних частин російських Збройних сил. Ви побачите там набагато більш дорослих людей в незрозумілій формі, які дуже нагадують досить серйозний спецназ, ви побачите там зовсім незрозумілих людей в різномастому камуфляжі і в цивільному одязі. Там, схоже, були присутні самі різні люди з різних організацій, в тому числі, за моїми даними, і люди з групи Вагнера. Ті люди, які є на всіх плакатах, - "ввічливі люди", з котиками і собачками, звичайно ж, це не вони»

Після анексії Криму і початку військової інтервенції Росії на Донбасі, "ПВК Вагнера" була помічена на сході України. У жовтні 2015 року про "групу Вагнера" написала «Фонтанка»: з посиланням на анонімні джерела видання повідомило, що колишніх найманців з "Слов'янського корпусу" бачили на Донбасі в якості самостійного загону. Про участь групи Вагнера в боях на боці терористичних організацій «ДНР» та «ЛНР» наприкінці 2015 року писала і The Wall Street Journal.

Реальний статус "ПВК Вагнера" та зв'язок з Кремлем
Враховуючи участь в анексії Криму та бойових діях на Донбасі, "ПВК Вагнера" не можна називати «приватною військовою компанією» з точки зору міжнародного права, і тим більше з точки зору російського законодавства. Вона не займається охороною або супроводом об'єктів, а виконує військові завдання на рівні з національними збройними силами. Дане озброєне угрупування діє за наказом Кремля і керується російськими спецслужбами, виконуючи ті бойові завдання, в яких російське керівництво не хоче «світити» свої регулярні російські війська. Іншими словами, "ПВК Вагнера" - це приватний та незаконний спецназ, який таємно виконує злочинні накази Кремля.

Офіцер Міноборони РФ і співробітник ФСБ в інтерв'ю виданню РБК розповів, що саме ГРУ РФ негласно курирує "ПВК Вагнера", додавши, що цей загін виник після того, як "в світі загострилася обстановка". З огляду на період появи "ПВК Вагнера", імовірно, мова йде про анексію Криму і початок війни на Донбасі.

Навесні 2016 року ЗМІ повідомили, що бійці «ПВК Вагнера», які очевидно не мають відношення до жодної офіційної силової структури Російської Федерації, за свою бойову роботу отримували бойові ордени та медалі. Журналісти продемонстрували нагородні документи, підписані президентом Володимиром Путіним.

9 грудня 2016 року під час присвяченого "Дню Героїв Вітчизни" прийому в Кремлі журналісти помітили керівника «ПВК Вагнера» Дмитра Уткіна.

Дмитро Уткін на прийомі в Кремлі
У мережу також потрапив знімок, де Уткін зі своїм заступником Андрієм Трошевим фотографуються поруч з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним.
Дмитро Уткін - крайній праворуч, Андрій Трошев - другий зліва
Поява Уткіна в Кремлі - перший його вихід в публічне поле після низки журналістських розслідувань про діяльність приватних військових компаній в Росії. За словами прес-секретаря президента РФ Дмитра Пєскова, Уткін був в числі запрошених від Новгородської області, оскільки «кавалер орденів Мужності».

Андрій Трошев, заступник Уткіна, - полковник поліції у відставці і бойовий офіцер, який пройшов Афганістан і Чечню, на його грудях - два ордени Червоної Зірки і два ордени Мужності. І Золота Зірка Героя Росії. За інформацією «Фонтанки», звання Героя Трошеву присвоєно за участь в штурмі сирійської Пальміри навесні 2016 року. До цього часу офіцер Трошев вже кілька років перебував у відставці.

Андрій Трошев на прийомі у Кремлі
6 червня 2017 року ЗМІ повідомили про отруєння Трошева горілкою в Петербурзі. Під час госпіталізації в нього виявили п'ять мільйонів рублів і п'ять тисяч доларів готівкою, географічні карти Сирії, розрахункові листи по зброї та електронний квиток на літак в Краснодар. Пояснень від пацієнта дізнатися не вдалося.
Повернення «Вагнера» в Сирію
У 2015 році Вагнер зі своїм загоном знову повернувся в Сирію, пройшовши перед цим підготовку на спеціально обладнаній базі в Краснодарському краї. Незабаром після початку повітряної операції Росії з'явилися перші повідомлення про загибель російських найманців на землі. Найбільший резонанс отримала історія з фотографіями росіян, які нібито загинули в битві за Пальміру в березні 2016 року, - за даними неофіційних джерел, вони були з приватної військової компанії Уткіна. Всього, як з'ясував британський телеканал Sky News, він міг втратити в Сирії убитими до 600 чоловік.

За даними з конфіденційних джерел, в рядах «ПВК Вагнера» вже є кілька сотень загиблих бійців. Частину цих даних можна перевірити у відкритих джерелах:

На початку літа 2017 року в ЗМІ з'явилася інформація про те, що група російських спецназівців, які брали участь в бойових діях на Донбасі під виглядом "добровольців", вирушає до Сирії воювати у складі "ПВК Вагнера". «Наші хлопці перебувають зараз на навчальній базі бригади спецназу ГРУ в одному з південних регіонів Росії, - розповіло російському агентству джерело. - Їх розділили за напрямками: мінно-саперний, артилеристи, спецназівці і кілька людей - снайпери. Один з наших очолить артилерійську батарею».

В кінці червня 2017 року мережі з'явилося відео, на якому імовірно бійці «ПВК Вагнера» катують полонених або заручників в сирійській пустелі. На даному відео російськомовні озброєні люди б'ють чоловіка кувалдою, називаючи його "іділовцем". Ще одному чоловікові або відрізали голову, або закопали його в грунт або залили бетоном по шию.

Ресторатор Євген Пригожин, Вагнер і сирійська нафта
Ще одним яскравим доказом безпосереднього зв'язку Кремля з "ПВК Вагнера" є персона Євгенія Пригожина, фактичного монополіста на російському ринку армійського держзамовлення в сфері військового харчування, клінінгу, будівництва та енергетики. Наближений до Путіна бізнесмен Пригожин, якого називають «кухарем Путіна» і власником «фабрики тролів», за інформацією видання WSJ є творцем і натхненником "ПВК Вагнера".

За інформацією «Фонтанки», Уткін разом зі своїм заступником Трошевим в 2015 - 2016 роках були помічені в спільних поїздках з відомими співробітниками служби безпеки Євгена Пригожина і, ймовірно, також працювали на структури контрольованої Пригожиним групи «Конкорд».

Нещодавно в ЗМІ з'явилася інформація про те, що контракти на видобуток чверті всього газу і всієї нафти, видобутої на відвойованої за допомогою Росії для Башара Асада території Сирії, можуть дістатися фірмі ТОВ «Євро Поліс», пов'язаної з бізнесменом Євгеном Пригожиним. Натомість ТОВ «Євро Поліс» зобов'язується звільняти від бойовиків «Ісламської держави» і супротивників режиму Асада родовища та об'єкти нафтопереробної інфраструктури Сирії, а потім їх охороняти. Цікаво, що одним із претендентів на надання послуг з охорони цих родовищ є саме «ПВК Вагнер».

За даними «Фонтанки», відповідний меморандум про наміри був підписаний під час зустрічі в грудні 2016 року сирійського міністра нафти і мінеральних ресурсів Алі Ганева з міністром енергетики Росії Олександром Новаком. Документ підписаний строком на п'ять років.

З посиланням на джерело в ПВК, ЗМІ повідомляють, що Пригожин вкладав гроші в "ПВК Вагнера" з розрахунком на те, що крім заробітку від ведення військових дій отримає якісь дивіденди. За словами джерела, «основний акцент» спочатку був зроблений саме на сирійську нафту.

«Поки Пригожин отримує великі замовлення від уряду [щодо виконання бойових завдань на передовій і охорони важливих об'єктів інфраструктури]. При цьому там [в Сирії] вже з однією з пригожинських нафтових компаній сирійський уряд підписалв контракт на п'ять років. У мене працює там товариш», - розповіло джерело. За його словами, мова йде про родовища в центральній частині Сирії.

Інше джерело, близьке до «ЧВК Вагнера», також розповіло ЗМІ, що Пригожину віддали нафтові вишки в Сирії. «Зараз вони шукають людей для їх охорони», - сказав він.

Санкції проти ПВК Вагнера і компаній Пригожина
20 червня 2017 року США ввели персональні санкції проти Дмитра Уткіна. На сайті Мінфіну США зазначено наступне: «Дмитро Уткін - засновник і лідер "ПВК Вагнер". Санкції проти Уткіна вводяться за те, що він прямо чи опосередковано брав участь в діях або політиці, які загрожують миру, стабільності, суверенітету або територіальній цілісності України; І за прямі або непрямі дії від імені "ПВК Вагнера"».

США також ввели санкції і проти «ПВК Вагнера» як юрособи. «ПВК Вагнер - приватна військова компанія, яка вербує і відправляє солдат для участі у війні на боці сепаратистів на сході України. Санкції проти «ПВК Вагнер» вводяться за те, що вона прямо або опосередковано брала участь в діях або політиці, які загрожують миру, стабільності, суверенітету або територіальній цілісності України», - йдеться в повідомленні Мінфіну США.

Крім того, під розширені санкції потрапили і компанії Євгенія Пригожина, якого звинувачують у зв'язках з "ПВК Вагнера". Сам Євген Пригожин раніше був внесений до списку персональних санкцій.

Про російські ПВК з "перших вуст"
Про діяльність російських ПВК, включаючи участь у війні на Донбасі, можна знайти трохи інформації від їх членів в соцмережах.
"Єгор Кончаловський" - псевдонім керівника ПВК "РСБ-Груп" Олега Криніцина
Посвідчення співробітника ФСБ Олега Криніцина, керівника ПВК "РСБ-Груп"співробітника ФСБ Олега Криніцина, керівника ПВК "РСБ-Груп"
Олег Криніцин про поїздки бійців з ПВК на Донбас
Варан, який має досвід роботи в ПВК і воював на Донбасі, пише про поїздки бійців з ПВК на Донбас
Варан зізнається, що їх мета - гроші
Інший учасник ПВК коментує "подвиги" Варана
Учасник ПВК обговорює ризики поїздки на Донбас
Інтерв'ю Олега Криніцина, керівника "РСБ-Груп":
ПВК «E.N.O.T. Corp»
Іншою «сірою» структурою є московська ПВК «E.N.O.T. Corp». На відміну "ПВК Вагнера", ця компанія має свій сайт, де розмістила невелику інформацію про себе.

«E.N.O.T. Corp» займається нібито військово-патріотичної роботою і збором допомоги для «Новоросії». Однак, інші матеріали свідчать про причетність «E.N.O.T. Corp» до військових операцій в зоні АТО - «зачистці бойовиків в Антрациті», «бойових діях на стороні терористів» і «супроводі «гуманітарних» конвоїв». До діяльності ПВК причетний О.Бородай, який безпосередньо пов'язаний з російською ФСБ.

Компанія має в своєму розпорядженні арсенал зброї, можливість навчання стрільбі, саперній справі, питань розвідки і планування бою. Досить імовірно, що військово-патріотична і гуманітарна складова діяльності «єнотів» є елементом маскування основних завдань - спеціальних операцій по поставці зброї і матеріальних засобів для луганських бойовиків і участі в бойових діях.

У самій ПВК «E.N.O.T. Corp» відкрито говорять про участь своїх членів в бойових діях на Донбасі. Дана ПВК навіть була співзасновником так званого "Союзу добровольців Донбасу", очолюваного Олександром Бородаєм. Нещодавно в «E.N.O.T. Corp» заявили про вихід з "СДД". «E.N.O.T. Corp» має нагородні грамоти як від окупаційної "влади" на Донбасі, так і від російських державних органів.

Очевидно, що без санкції Кремля і ФСБ організація «E.N.O.T. Corp» не могла брати участь у війні на Донбасі і "забезпечувати правопорядок" на окупованих Росією територіях Донбасу.

За даними з конфіденційних джерел, зараз куратори ПВК «E.N.O.T. Corp» займаються вербуванням терористів з Донбасу до Сирії. Є інформація, що з окупованих регіонів України вже виїхали від 700 до 1000 бойовиків. Для мотивації, донецьким бойовикам пропонують російське громадянство, зняття судимостей, пристойні зарплати (від 90 до 250 тис. руб.). При цьому, бойовикам рекомендують їхати «захищати Росію» не тільки в Сирію, але і в Таджикистан і Нагірний Карабах, де складна обстановка і в будь-який момент може початися загострення.

ПВК "МАР" з Санкт-Петербурга на Донбасі
У 2015 році ЗМІ написали ще про одну російську ПВК, яка брала участь в бойових діях на Донбасі. Тоді в соціальних мережах з'явилися фотографії співробітників ПВК "МАР" зі своїми прапорами біля в'їзду в Донецьк і селище Спартак, де проходила лінія фронту.
Член ПВК "МАР" біля в'їзду в Донецьк
Члени ЧВК "МАР" біля Спартака
ПВК "МАР" має свій сайт в інтернеті, на якому говориться, що предметом діяльності ПВК є приватна військова діяльність. Крім того, на сайті зазначається, що метою компанії є отримання прибутку з надання приватних військових послуг.

У статті "Захист російськомовного населення на території суміжних держав" на сайті ПВК "МАР" прямо вказується, що вона бере участь у бойових діях на Донбасі на стороні російських бойовиків.

Скріншот з сайту ПВК "МАР"
Там вказується і мотив: "ПВК МАР не може залишатися осторонь від того, що відбувається, підтримує курс, обраний президентом Росії Володимиром Путіним, і захищає інтереси російськомовного населення на територіях суміжних держав, за кордоном", - написано на сайті ПВК.

У звітах про діяльність приватної військової компанії на Донбасі вказано, що співробітники займаються доставкою на Донбас гуманітарної допомоги, а також беруть участь в бойових діях. Зокрема в статті "ПВК "МАР" на передовій", опублікованій ще в червні 2015 року, викладені фотографії співробітників ПВК зі зброєю і в окопах.

Інші російські ПВК
Незаконна діяльність російських найманців у Криму, на Донбасі та в Сирії не обмежується перерахованими вище ПВК. За даними міжнародної волонтерської спільноти InformNapalm, так чи інакше, за межами Росії негласно діють і інші російські ПВК.
(Creative Commons - Attribution 4.0 International - CC BY 4.0).
Можете вільно передруковувати та поширювати цю інформацію за умови посилання на джерело.